Львівська область утворена 4 грудня 1939 р. Адміністративний центр - м. Львів.
Розташована у західній частині України. Рельєф області сформований з трьох географічних окраїн: Розточчя, Побужжя та Львівської височини. Розточчя - високий вал, що з'єднує Поділля з Люблінською височиною. В околицях Львова Розточчя має вигляд узгір'їв, порослих лісом, сильно порізаних глибокими долинами і ярами, які підіймаються до 400 м і тягнуться в напрямі з південного заходу на південний схід. Побужжя тягнеться на схід від Розточчя і має в околиці Львова назву Грядового Побужжя. Характеризується різнобіжними грядами, що пальцеподібно виступають з Розточчя на схід. Львівська височина утворює вище розташовану плоску рівнину, що простягається між південною частиною Побужжя, Опіллям, Львівсько-Люблінською депресією і південним кінцем Розточчя. На території області знаходиться Верхньодністровська улоговина.
Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою з відлигами (середня температура січня -5оС) і теплим літом (середня температура липня - +18оС). Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.
Станом на 01.01.2012 р. до Львівської області входило 20 районів, 44 міста, 34 селища і 1850 сіл. Населення області налічувало 2540,9 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1544,8 тис. осіб, сільське - 996,1 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 36 міст Львівської області: Львів, Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великі Мости, Винники, Глиняни, Городок, Добромиль, Дрогобич, Жидачів, Жовква, Золочів, Кам'янка-Бузька, Комарне, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Перемишляни, Пустомити, Рава-Руська, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Яворів.
У Львівській області на державному обліку перебуває 822 пам'ятки архітектури та містобудування національного значення, 7 пам'яток історії, 14 пам'яток археології, 7 історико-культурних заповідників.
Місто Рудки Львівської області
Місто Рудки Львівської області - місто Львівської обл. Розташоване на р. Вишні за 51 км від обласного центру м. Львова та за 568 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 4912 осіб.
Назва Рудки є зменшеною формою від поширених у слов"янських племен
назв боліт, у ґрунті яких виступала рудувата або червонувата глина, -
рудава, руда. Подібна смуга утворилась вздовж південного краю колишнього
Рудківського повіту, що вплинуло на виникнення назви Рудки. У XIV
ст. Рудки були хутором с. Бенькової Вишні (нині с. Вишня). Як окремий
населений пункт вперше згадується в історичних джерелах в 1472 р. У 1450
р. та 1620 р. місто було спустошене татарами. Вигідне розташування на торговому шляху Львів - Самбір та родючість ґрунту сприяли розвитку Рудок. Під час Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. містечко було розорене польськими військами і татарами. У першій половині XVIII ст. містечко отримало магдебурзьке право. У 1817 р. в Рудках відкрито початкову трикласну школу. У 1867 р. Рудки стали центром повіту. У містечку розташовувалися повітове управління, повітовий суд, пошта й телеграф. У
1904 р. у Рудках завершилося будівництва цегельно-черепичного заводу й
тартака, відкрито міську бійню. В місті працювали численні майстерні,
маслозавод, приватний млин, фабрика лікерів. У 1918 р. після розпаду
австро-угорської імперії Рудки перебували під владою ЗУНР, а в травні
1919 р. перейшли до складу Польщі. У 1939 р., під час нападу гітлерівської Німеччини на Польщу, Рудки були наполовину спалені. У
1940 р. в містечку засновано торфопідприємство, в 1941 -
райпромкомбінат, почалися роботи з розвідування в районі Рудок газового
родовища. Під час Другої світової війни місто було окуповане
німецько-фашистськими загарбниками в період з червня 1941 р. до липня
1944 р. У 1956 р. завершено розвідування газового родовища в районі
Рудок. Промислова експлуатація родовища розпочалася в 1957 р. Проведено
газопровід Рудки - Більче - Волиця. Через м. Рудки проходить автошлях Львів - Самбір - Ужгород. На
початку ХХІ ст. в місті працювали промислові підприємства:
цегельно-керамічний завод, сільгосптехніка, хлібозавод, автодорожнє
підприємство, лісництво з дендропарком, сирцех, рибний цех, столярний
цех. У межах міста виявлено курганне поховання шнурової кераміки
(доба бронзи). Також знайдено поховання пшеворської культури (ІІ-ІІІ ст.
н.е.).
Список використаної літератури: 1. Кірсанова О.А.
Рудки / О. А. Кірсанова // Історія міст і сіл УРСР. В 26 т. / АН УРСР,
Голов. ред. УРЕ. К., 1968. Львівська область. С. 660672 : фот. 2.
Панченко В. Міські та містечкові герби України / В. Панченко ; авт.
передм. П. Мовчан. К. : Просвіта, 2000. 186 с. : герби. 3.
Рудки, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил.
справ.кат.). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ.
К., 1985. Т. 3. С. 194195 : фот. 4. Рудки // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. К., 1993. Т. 3. С. 152. 5.
Рудки = Rudky : місто Самбір. рну Львів. обл. // Герби міст України,
(XIV I пол. XX ст.) = The emblems of Ukrainian towns, (14th first
half of 20th century) : наук.попул. вид. / А. Б. Гречило, Ю. К.
Савчук, І. І. Сварник. К., 2001. С. 303 : герби. 6. Рудки // Міста України : інформ.стат. довід. - К., 2007. С. 88. 7. Рудки // Украина: 100 замечательных мест : фотокнига / С. Л. Удовик. 2е изд., с изм. К., 2007. С. 86. : фот. цв.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72