Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Н - П

Патон Євген Оскарович (1870–1953)

Євген Оскарович Патон - визначний інженер-будівельник, вчений у галузях мостобудування та електрозварювання, дійсний член ВУАН (з 1929 р.), віце-президент Академії наук УРСР (1945-1953 рр.), заслужений діяч науки і техніки (1940), Герой Соціалістичної Праці (1943), Лауреат Державної премії СРСР (1941).




Є. Патон народився 5 березня (20 лютого за старим стилем) 1870 р. у м. Ніцці (Франція) в родині Оскара Петровича та Катерини Дмитрівни (уродженої Шишкової). Його батько (в минулому гвардійський полковник, військовий інженер) працював російським консулом. «Про те, що ця родина була аристократичною, вельми шанованою і поважною в Росії свідчить той факт, що хрещеним батьком Євгена Оскаровича був Його Імператорська Високість великий князь В"ячеслав Костянтинович і Її Імператорська Високість Княгиня Олександра Йосипівна» [1].
Початкову освіту майбутній вчений здобув вдома. Згодом навчався в реальній гімназії в м. Штутгарті (Німеччина).
У 1868 р. Оскара Петровича переведено на службу в Бреславль (Сілезія), де Є. Патон продовжив навчання в реальній гімназії.
У 1888 р. Є. Патон вступив у Дрезденський політехнічний інститут. Тут він навчався у найбільш відомих спеціалістів світу - В. Френкеля, Х.-О. Моора та Г. Цойнера. «Способного студента вскоре заметили преподаватели, уже на третьем курсе ему поручали заменять заболевших профессоров. Профессор Френкель предложил Евгению по окончании курса остаться при институте его ассистентом» [2].
Протягом 1891-1893 рр. Є. Патон служив у російській армії в м. Києві (4-та батарея 33-ї артилерійської бригади) [3].
Після закінчення навчання в 1894 р., як зазначалося вище, продовжив працювати в інституті асистентом кафедри статики споруд і мостів, одночасно займав посаду конструктора в проектному бюро.
У Дрездені Є. Патону пропонували роботу інженера на реконструкції Дрезденського залізничного вокзалу, запрошували на найбільший на той час у країні мостобудівний завод у м. Обергаузені [4].
У 1895 р. його зараховано студентом п"ятого курсу Інституту шляхів сполучення в м. Санкт-Петербурзі. Євген Оскарович склав екстерном 12 іспитів і захистив п"ять дипломних проектів. Після закінчення Інституту він отримав звання інженера шляхів сполучення [5].
Варто зазначити, що для Є. Патона на його ж прохання зроблено виняток щодо захисту дипломного проекту в Інституті без проходження курсу навчання [6].
У 1896 р. він почав працювати інженером з розрахунків мостів технічного відділу служби шляхів Петербурзько-Московської залізниці.
У 1897 р. за проектом Є. Патона споруджено шляхопровід для Московсько-Ярославської залізниці.
У жовтні 1897 р. Є. Патона призначено викладачем Імператорського московського інженерного училища.
Протягом 1898-1904 рр. Є. Патон мешкав у м. Москві: з 1898 р. викладав у Московському інженерному училищі шляхів сполучення.
У 1899 р. вийшла його перша монографія «Листовые шарниры уравновешенных мостовых ферм», а в 1901 р. він захистив ад"юнктську дисертацію «Расчет ферм с жесткими узлами» [7]. У цьому ж році він надрукував працю «Таблицы для расчета металлических сооружений и мостов» [8].
У вересні 1901 р. Є. Патона призначено на посаду професора кафедри мостів Московського інженерного інституту.
Протягом 1889-1907 рр. Є. Патон випустив чотири томи підручника «Металлические мосты».
14 жовтня 1904 р. Є. Патона обрано професором кафедри мостів Київського політехнічного інституту. В цей час в інституті працювали такі відомі архітектори, як О. Кобелєв  та В. Осьмак.
У 1904 р. за проектом Є. Патона було споруджено один з найбільш відомих мостів Києва - Парковий міст через Петровську алею, т. зв. «міст закоханих».
У травні 1905 р. його призначено членом Мостової комісії відомства шляхів сполучення [9].
У 1906-1907 рр. Є. Патон був деканом інженерного відділення Київського політехнічного інституту [10].
З початком Першої світової війни повернувся у м. Київ, де продовжив працювати в Київському політехнічному інституті, розробляючи проблему створення розбірних мостів для прифронтової смуги. Протягом 1915-1917 рр. Є. Патон створив проекти мостів різних типів для потреб воєнного відомства. Розробив оригінальну конструкцію розбірних мостів, а також нові методи будівництва залізних і дерев"яних мостів [11].
У 1916 р. Є. Патон вдруге одружився з Наталією Вікторівною Буддою. Слід зазначити, що він був цілковито аполітичною людиною.
У 1920 р. інженер склав проект відновлення зруйнованого в цьому ж році Ланцюгового мосту через Дніпро (будівництво завершилося в 1925 р.).
Протягом 1920-1923 рр. Є. Патон читав курс штучних споруд у Київському інституті народного господарства [12].
Протягом 1921-1931 рр. Є. Патон працював керівником містобудівної станції в м. Києві. За час роботи він склав 35 проектів мостів.
У 1922-1925 рр. Є. Патон розробив оригінальний проект відновлення та керував будівництвом найбільшого шосейного мусту через р. Дніпро - Київського ланцюгового мосту ім. Євгенії Бош.
У 1926-1931 рр. він був призначений керівником науково-дослідної кафедри інженерно-будівельних наук Укрголовнауки при Київському політехнічному інституті та керівником секції мостів цієї кафедри.
У 1929 р. його обрано дійсним членом ВУАН.
У 1933-1934 рр. за сприяння Є. Патона було створено Інститут електрозварювання. Науковий колектив займався розробкою нових методів проектування, розрахунків і створення зварювальних конструкцій.
У 1934 р. в лабораторії Є. Патона було розроблено зварювальну автоматичну головку, а через два роки Раднарком УРСР ухвалив рішення про утворення Науково-дослідного інституту електрозварювання при Академії наук УРСР, директором якого призначено академіка Є. Патона [13].
У 1935 р. Є. Патона обрано членом президії Академії наук УРСР, а також членом Київської міськради. Тоді ж він організував київський відділ науково-інженерно-технічного товариства робітників зварювальної справи [14].
У 1939 р. було розроблено новий спосіб зварювання під флюсом - т. зв. «метод Патона». У березні 1941 р. Є. Патону присуджено Сталінську премію першого ступеня.
«Про це залишилися дуже характерні розповіді членів його наукового колективу. По-перше, це було цілковитою несподіванкою, адже Академія наук України його кандидатуру на цю премію не висувала. Тоді Є. О. Патон написав листа в Москву, Голові Раднаркому СРСР В. Молотову, про те, що преміювати потрібно його співробітників, і додав відповідний список. За підписом В. Молотова прийшов лист із відповіддю, що в таких документах помилок бути не може. І тоді Євген Оскарович вирішив преміювати своїх колег на власний розсуд. Він перерахував на ощадні книжки співробітників усю премію, не залишивши собі ні копійки» [15].
У роки Другої світової війни Є. Патон був евакуйований на Урал, де на Уральському танковому заводі ім. Комінтерну керував створенням технології зварювання під флюсом та впровадженням її у виробництво танків, боєприпасів та озброєння. У 1942 р. на двох станках для автоматичного зварювання почалося зварювання бортів корпусу танку Т-34, за що Є. Патон був нагороджений бойовим орденом Червоної Зірки, а в 1943 р. - орденом Леніна.
У 1940 р. йому присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки.
У 1943 р. Є. Патону присуджено звання Героя Соціалістичної Праці.
У 1945 р. Інституту електрозварювання присвоєно ім"я Є. О. Патона.
Протягом 1945-1953 рр. він посідав посаду віце-президента Академії наук УРСР.
У 1952 р. на основі електрошлакового зварювання в Інституті електрозварювання «було отримано зливки високої якості, що започаткувало нову галузь виробництва - спецметалургію. Одним з основних застосувань електрошлакових технологій стало виготовлення нового класу броньових сталей» [16].
Найбільш важливим і відомим мостом у житті Є. Патона є суцільнозварений міст через р. Дніпро в м. Києві (1957 р.; інженер не дожив до завершення будівництва) довжиною 1542 м (інженери І. Маракін, О. Шумицький, В. Кіреєнко, Л. Гомін). Мосту було присуджено ім"я Є. Патона.
Є. Патон був автором понад 400 праць, за його проектами споруджено понад 100 мостів. Серед його праць (крім згаданих вище): «Данные для проектирования верхнего строения мостов, систематически изложенные применительно к нормам Министерства путей сообщения» (1902), «Описание и расчет верхнего строения шоссейного моста отверстием 25 саж. через Зушу в Шейне» (1903), «Стоимость железных мостов под обыкновенную дорогу» (1905), «Пояснительная записка и расчет к проекту Мухранского моста через р. Куру в г. Тифлисе» (у спіавторстві; 1907), «Атлас чертежей по курсу деревянных железнодорожных мостов, читанному в Киевской офицерской железнодорожной школе в 1917 г.» (1917), «Почему Киевский цепной мост не следует восстанавливать в прежнем его виде, т.е. цепной системы» (1923), «Сборка мостов на отдельных опорах в виде стальных рам» (1930), «Добирання раціонального методу підсилювати зварний стик аркушів» (1932), «Шляхи розвитку електрозварювання в другій п"ятирічці» (1932), «Альбом сварной аппаратуры сахарной промышленности» (1935), «Опір зварних сполук при вібраційному навантаженні» (1936), «Применение автоматической сварки при строительстве большого городского цельносварного моста» (1954) та ін.
Помер Є. Патон 12 серпня 1953 р. у м. Києві. Похований на Байковому цвинтарі.







Список використаної літератури:
1. Терес Н.В. Патон Євген Оскарович. Засновник радянської школи мостобудування, фундатор першого в світі Інституту електрозварювання, дійсний член АН УРСР // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності : посіб. для ВНЗ / Київ. Нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка ; за ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. - К. : Книги-ХХІ, 2007. - С. 329.
2. Оноприенко В.И. Евгений Оскарович Патон / В. И. Оноприенко, Л. Д. Кистерская, П. И. Севбо ; отв. ред. С. И. Кучук-Яценко. - К. : Наук. думка, 1988. - С. 21-22.
3. Терес Н.В. Патон Євген Оскарович. Засновник радянської школи мостобудування, фундатор першого в світі Інституту електрозварювання, дійсний член АН УРСР // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності : посіб. для ВНЗ / Київ. Нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка ; за ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. - К. : Книги-ХХІ, 2007. - С. 330.
4. Там само. - С. 331.
5. Оноприенко В.И. Евгений Оскарович Патон / В. И. Оноприенко, Л. Д. Кистерская, П. И. Севбо ; отв. ред. С. И. Кучук-Яценко. - К. : Наук. думка, 1988. - С. 199.
6. Жербін М.М. Академік Євген Оскарович Патон : до 125-річчя від дня народження / М. М. Жербін, В. І. Онопрієнко // Видатні українські вчені та інженери-будівельники / Акад. буд-ва України, Галузеве від-ня «Розвиток буд. науки і техніки та дослідж. наук.-техн. потенціалу буд-ва в Україні», Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного ; редкол.: Г. А. Войцехівська [та ін.] ; за заг. ред. М. М. Жербіна. - К. : [б.в.], 1997. - Вип. 1. - С. 19.
7. Терес Н.В. Патон Євген Оскарович. Засновник радянської школи мостобудування, фундатор першого в світі Інституту електрозварювання, дійсний член АН УРСР // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності : посіб. для ВНЗ / Київ. Нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка ; за ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. - К. : Книги-ХХІ, 2007. - С. 331.
8. Отчет о научно-исследовательськой работе «Выдающиеся учене инженеры-стоители Украины» за 1987 год (промежуточный, тема 16-86) / Госкомархитектуры СССР, Науч.-исследоват. ин-т теории, истории и перспектив. пробем совет. архитектуры в г. Киеве ; руков. В. Ясиевич. - К., 1987. - С. 17.
9. Оноприенко В.И. Евгений Оскарович Патон / В. И. Оноприенко, Л. Д. Кистерская, П. И. Севбо ; отв. ред. С. И. Кучук-Яценко. - К. : Наук. думка, 1988. - С. 200.
10. Отчет о научно-исследовательськой работе «Выдающиеся учене инженеры-стоители Украины» за 1987 год (промежуточный, тема 16-86) / Госкомархитектуры СССР, Науч.-исследоват. ин-т теории, истории и перспектив. пробем совет. архитектуры в г. Киеве ; руков. В. Ясиевич. - К., 1987. - С. 19.
11. Оноприенко В.И. Евгений Оскарович Патон / В. И. Оноприенко, Л. Д. Кистерская, П. И. Севбо ; отв. ред. С. И. Кучук-Яценко. - К. : Наук. думка, 1988. - С. 200.
12. Там само. - С. 200.
13. Отчет о научно-исследовательськой работе «Выдающиеся учене инженеры-стоители Украины» за 1987 год (промежуточный, тема 16-86) / Госкомархитектуры СССР, Науч.-исследоват. ин-т теории, истории и перспектив. пробем совет. архитектуры в г. Киеве ; руков. В. Ясиевич. - К., 1987. - С. 13.
14. Оноприенко В.И. Евгений Оскарович Патон / В. И. Оноприенко, Л. Д. Кистерская, П. И. Севбо ; отв. ред. С. И. Кучук-Яценко. - К. : Наук. думка, 1988. - С. 201.
15. Терес Н.В. Патон Євген Оскарович. Засновник радянської школи мостобудування, фундатор першого в світі Інституту електрозварювання, дійсний член АН УРСР // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності : посіб. для ВНЗ / Київ. Нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка ; за ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. - К. : Книги-ХХІ, 2007. - С. 333.
16. Згуровський М.З. Євген Оскарович Патон в столітній історії КПІ // Академік Є. О. Патон : матеріали наук. читань з циклу: «Видатні конструктори України» / Нац. техн. ун-т України «КПІ», Держ. політехнічний музей. - К. : ЕКМО, 2002. - С. 9.


Прочитано: 1978 раз
Дополнительно на данную тему:
Пимоненко Микола Корнилович (1862–1912)
Плєхов Микола Дмитрович (1902–1969)
Ніколаєв Володимир Миколайович (1847–1911)
Неровецький Олександр Інокентійович (1884–1950)
Приймак Борис Іванович (1909–1996)
Осьмак Василь Олександрович (1870–1942)
Нарбут Данило Георгійович (1916–1998)
Прахов Адріан Вікторович (1846–1916)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.17 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- вентиляция в квартире своими руками: естественная в Архангельске //