Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Г - Е

Добровольський Анатолій Володимирович (1910–1988)

Анатолій Володимирович Добровольський - академік архітектури (з 1953), дійсний член Академії архітектури СРСР, Академії архітектури УРСР, віце-президент Академії будівництва і архітектури УРСР, Академії мистецтв, член Спілки архітекторів СРСР, головний архітектор м. Києва (1950-1955), один з авторів проекту планування й забудови Хрещатика і прилеглих до нього кварталів




Анатолій Добровольський народився 6 (19) травня 1910 р. у с. Буки Волинської губернії (нині Малинський район Житомирської області). Дитячі роки він провів у м. Радомишлі Житомирської області.
Протягом 1927-1934 рр. навчався в Київському інженерно-будівельному інституті, де його вчителями були О. Вербицький, П. Альошин, М. Даміловський, В. Заболотний та В. Кричевський.
Першою його роботою був проект житлового будинку на розі вулиць Рейтарської та Золотоворітської, виконаний за керівництва Й. Каракіса у спеціальному відділі Воєнбуду № 101.
Після закінчення вишу працював у 1-й архітектурній майстерні Київського міськвиконкому (за керівництва В. Холостенка). Його першими проектами були: низка житлових будинків на Брест-Литовському шосе (нині просп. Перемоги), готель на пл. Б. Хмельницького, інтер"єр Театру юного глядача та кінотеатру «Роте Фане», літній кінотеатр на схилах Дніпра, гуртожитки Лісотехнічного інституту та Тонкосуконного комбінату в Дарниці, Будинок творчості письменників у м. Каневі Черкаської обл., клуб на 400 місць у с. Леськи Черкаської обл. тощо.
У роки Другої світової війни А. Добровольський працював виконробом на будівництві військових об"єктів Уралу та газопроводу Астрахань-Саратов.
Протягом 1943-1945 рр. працював на кафедрі архітектури проектування Київського інженерно-будівельного інституту.
У 1944 р., після визволення м. Києва від німецько-фашистських загарбників, працював в Управлінні у справах будівництва і архітектури при Раді Народних Комісарів УРСР, а в 1945-1950 рр. керував майстернею № 6 Державних архітектурних майстерень м. Києва.
У 1945 р. було організовано майстерню А. Добровольського, до складу якого увійшла архітектурна молодь того часу: А. Мілецький, А. Косенко, П. Петрушенко, М. Шило, І. Іванов, А. Малиновський та інші. До роботи також були залучені архітектори Р. Балабан, А. Миронович, В. Сазанський.
У 1948 р. за проектом архітектора зведено будинок для родини генерала Ватутіна на вул. Артема в м. Києві.
У 1949 р. у складі авторського колективу, очолюваного архітектором О. Власовом, брав участь у складанні проекту планування і забудови вул. Хрещатик. З кінця 1950 р. керував детальною розробкою складеного плану. Під час забудови центральної вулиці столиці України А. Добровольський застосовував облицювання будинків світло-жовтою цеглою, використовував кераміку.
Протягом 1950-1955 рр. працював начальником архітектурно-планувального управління м. Києва, головним архітектором міста - провадив значну творчу та організаторську роботу з відновлення столиці України.
Із середини 1950-х рр. з переходом на індустріально-збірне будівництво А. Добровольський поряд із цеглою та керамікою почав застосовувати збірний залізобетон, метал і скло.
У 1956 р. його обрано віце-президентом Академії будівництва і архітектури УРСР.
У 1961 р. із цегляних блоків у сполученні із залізобетонним каркасом і з використанням залізобетонної оболонки було зведено ресторан «Метро» у м. Києві. Водночас за проектом архітектора зведено готель «Москва» (нині «Україна») на сучасному Майдані Незалежності, а неподалік від нього - кінотеатр «Україна».
Протягом 1961-1965 рр. за проектом А. Добровольського (у співаторстві), зведено будівлі Київського аеровокзалу. Під час будівництва використовували збірний залізобетон, метал, скло, пластик, а також традиційну кераміку.
У 1961-1988 рр. А. Добровольський викладав у Київському художньому інституті (з 1965 р. - його професор). З 1962 р. керував творчою архітектурною майстернею інституту.
У 1976 р. він спорудив перший в Україні великий залізобетонний вантовий (Московський) міст через р. Дніпро.
За його проектами зведені житлові будинки на вул. Хрещатик, інших центральних вулицях Києва, а також в Дарниці, зведено значну кількість громадських будівель, серед яких будівлі інститутів Академії наук УРСР, Інституту чорної металургії, готель «Москва» (нині «Україна»), кінотеатр «Україна», Будинок художника на Львівській площі. А. Добровольський брав активну участь у проектуванні станцій метрополітену «Хрещатик» і «Завод "Більшовик"» (нині «Шулявська»).
У 1950 та 1951 рр. двічі відзначений Сталінською премією (за розробку технології та організацію масового виробництва і впровадження у будівництво пустотної кераміки та за архітектуру житлового будинку на вул. Володимирській у м. Києві).
У 1981 р. відзначений премією Ради Міністрів СРСР.
Помер А. Добровольський 19 травня 1988 р. у м. Києві, похований на Байковому цвинтарі.





















Список використаної літератури:

1. Вечерський В.В. Добровольський Анатолій Володимирович // Енциклопедія Сучасної України. - Т. 8. - К., 2008. - С. 112 : іл.
2. Вулиця Хрещатик: від проекту реконструкції до сьогодення : [альбом] / авт. передм. Н. Вольпе ; худож. В. Чурсін. - Х. : [б. в.], 2011. - 20 с. : іл.
3. Ерофалов Б. Украинский стиль Анатолия Добровольского / Б. Ерофалов // A+C. - 2006. - № 2. - С. 22-56 : ил.
4. Лебедєв Г. Київський архітектор Анатолій Добровольский / Г. Лебедєв // Київська старовина. - 2001. - № 6. - С. 163-168.
5. Манучарова Н.Д. Архітектурна майстерня арх. А. В. Добровольського / Н. Д. Манучарова // Вісник Академії архітектури УРСР. - 1948. - № 3. - С. 13-20 : іл., фот., схеми.
6. Мезенцев И.В. Архитектор Анатолий Владимирович Добровольский / И. В. Мезенцев // Строительство и архитектура. - 1976. - № 11. - С. 29-33 : фот., портр.
7. Памяти Анатолия Владимировича Добровольского (1910-1988) // Строительство и архитектура. - 1988. - № 6. - С. 30-31 : портр., фот.


Прочитано: 1999 раз
Дополнительно на данную тему:
Городецький Владислав Владиславович (1863-1930)
Гопкало Вадим Іванович (1917–1995)
Дмитро Михайлович Дяченко (1887–1942)
Гречина Михайло Гнатович (1902–1979)
Гінзбург Олександр Маркович (1876–1949)
Далі Сальвадор (1904–1989)
Григорович-Барський Іван Григорович (1713–1791)
Гай Генріх Юліанович (1875–1936)
Ге Микола Миколайович (1831–1894)
Головко Григорій Володимирович (1900–1982)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //