Луганська (тоді Ворошиловградська) область утворена в 1938 р. Адміністративний центр - м. Луганськ.
Є найсхіднішою адміністративно-територіальною одиницею України. Поверхня області в північній частині становить пологохвилясту лесову рівнину (абсолютні відмітки 120-240 м) - Донецька височина, де знаходиться найвища точка Лівобережної України - гора Могила-Мечетка висотою 367 м. Найхарактернішою рисою височини є чергування пагорбкуватих водороздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. У долині рік Міуса та Нагольної висота Донецької височини знижується, і східні схили переходять у Приазовську берегову рівнину.
Клімат помірно континентальний з холодною і малосніжною зимою з частими відлигами (середня температура січня -8оС) та спекотним з посухами літом (середня температура липня +22оС). Кількість опадів, 70% яких припадає на теплий період року, становить 400-550 мм на рік. Головні водні артерії - ріка Сіверський Донець та її ліві притоки Красна, Айдар, Деркул з високими правими крейдяними берегами.
Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Луганської області входило 18 районів, 37 міст, 109 селищ і 782 села. Населення області налічувало 2272,7 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1971,6 тис. осіб, сільське - 301,0 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Луганської області: Луганськ, Алчевськ, Зимогір'я, Краснодон, Лисичанськ, Сватове, Старобільськ.
На території Луганської області збереглося небагато різностильових православних культових споруд XVIII-XX ст. Архітектурна спадщина громадського призначення представлена переважно спорудами найбільш активного періоду освоєння регіону - ХІХ-ХХ ст. Це адміністративні і садибні будинки, комплекси споруд кінних заводів, численні пам'ятники часів СРСР, переважна більшість яких пов'язана з встановленням радянської влади, промисловим освоєнням краю і Другою світовою війною. Тут знаходиться природний заповідник, три відділення якого розкидані по території області.
Місто Суходільськ Луганської області
Місто Суходільськ (до 1950 р. Верхнє-Дуванне) Луганської області - місто, підпорядковане Краснодонській міській раді, розташоване на р. Великій Кам"янці за 10 км від центру міської ради м. Краснодона, 46 км від обласного центру м. Луганська та 800 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 21324 особи.
У 1914 р. у зв"язку з промисловою розробкою кам"яного вугілля і
будівництвом Північно-Донецької залізниці була збудована станція
Верхньо-Дуванна, поблизу якої засноване однойменне пристанційне селище. У
1927 р. розпочалося будівництво хутора Водяне. У 1927-1930 рр. на
території хутора організовано радгосп «Труд горняка» Сорокинської
машинно-тракторної станції, до складу якої входило декілька старих
куренів. Незабаром у селищі почали роботу механічна майстерня, клуб,
їдальня. На початку 1950-х рр. почалося будівництво центральної
збагачувальної фабрики «Верхньодуванська», шахт «Суходільська № 1»,
«Суходільська № 2», «Дуванна-Південна», «Дуванна № 2». У 1972 році селищу Верхньо-Дуванному надано статус міста й перейменовано на Суходільськ. У 1980 р. введено в експлуатацію шахту «Суходільська-Східна». Наприкінці
ХХ ст. у Суходільську працювали: шахта «Дуванна», шахта імені Н.П.
Баракова, шахта «Суходільська-Східна», центральна збагачувальна фабрика.
Діяли Палац культури імені О. Кошового, дві бібліотеки тощо.
Список використаної літератури: 1.
Суходільськ // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О.
М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. - Т. 3. - С.
255. 2. Суходільськ // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 98. 3.
Суходільськ = Sukhodils"k // Міста України: діловий потенціал = Cities
of Ukraine: business potential / авт.-уклад. О. В. Бондар. - К. :
ЕкоПрес, 2002. - С. 176-177 : кольор. іл. 4. Суходільськ //
Українська радянська енциклопедія. У 12 т. / голов. редкол.: М. П.
Бажан (голов. ред.) [та ін.]. - Вид. 2-ге. - К. : УРЕ, 1984. - Т. 11,
кн. 1. - С. 83.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72