Київська область утворена 27 лютого 1932 р. Адміністративний центр - м. Київ.
Розташована на півночі України. Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. Поверхня області - горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. Північна частина розташована на Поліській низовині (висота до 198 м), лівобережжя - на Придніпровській низовині з розвиненими річковими долинами, а південно-західна частина - на Придніпровській височині, що є найбільш розчленованою і припіднятою частиною області (абсолютні висоти до 273 м).
Клімат помірно континентальний, середня температура січня -6оС, липня - +19,5оС. Середня кількість опадів - 500-600 мм на рік, основна частина випадає влітку.
Станом на 01.01.2012 р. до Київської області входило 25 районів, 26 міст, 30 селищ і 1126 сіл. Населення області налічувало 1719,5 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1059,1 тис. осіб, сільське - 660,4 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Київської області: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Яготин.
У Київській області на державному обліку перебуває 137 пам'яток архітектури національного значення.
Місто Українка Київської області
Місто Українка (Ігнатівка, Ігнатівці, Злодіївка, Столипінці (Столипіно), з 1926 р. - Українка) Київської області - місто районного підпорядкування Обухівського району, розташоване на березі Канівського водосховища за 12 км від районного центру м. Обухова та 43 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 13978 осіб.
Шевство над будівництвом Трипільської ДРЕС, що знаходиться поблизу
міста, взяв комсомол України. Звідси походить сучасна назва міста. Вперше поселення на території сучасної Українки згадується в архівах у 1541 р. як с. Ігнатівка. У 1709 р. П. Скоропадський називає це поселення Злодіївкою. У 1912 р. Злодіївка перейменована у Столипіно. Новий
розвиток міста відбувся під час спорудження в 1960-1970-х рр. на його
території Трипільської теплової електростанції (ТЕС). Утворилося місто
Українка, до якого ввійшли хутори Стара Українка і Нова Українка, а
також с. Плюти. 19 листопада 1979 р. селищу Українці було надано статус міста районного підпорядкування. Наприкінці ХХ ст. поблизу Українки працювала Трипільська ДРЕС. На
території міста знайдені пам"ятки трипільської культури, вперше
досліджені вченим-археологом В. Хвойка. Важливий археологічний матеріал
черняхівської культури (дослідив В. Хвойка) відкрито і досліджено на
території міста.
Список використаної літератури: 1. Киевская
область // Города Украины : экономико-географ. справ. / В. В. Ковтун, А.
В. Степаненко : Выща шк., 1990. - С. 115-127. 2. Кругляк Ю.М. Ім"я
вашого міста : походження назв міст і селищ міського типу УРСР / Ю. М.
Кругляк; відп. ред. І. О. Варченко. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. 3.
Українка // Історія міст і сіл Української РСР. У 26 т. / ред. Ф. М.
Рудич. - К. : Ін-т історії АН УРСР, 1971. - Київська область. - С. 495. 4. Українка // Географічна енциклопедія України. У 3 т. / УЕ ім. М. П. Бажана. - К. : УЕ, 1993. - Т. 3. - С. 323. 5. Українка // Міста України : інформ.-стат. довід. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 103-104. 6.
Українка // Українська радянська енциклопедія / голов. ред. М. П.
Бажан. - 2-е вид. - К. : УРЕ, 1984. - Т. 11, Кн. 1. - С. 455.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72