Шлейфер Георгій Павлович (1855–1913)
Георгій Павлович Шлейфер - видатний архітектор, цивільний інженер, член міської управи, який відповідав за будівну справу (1884-1887 рр.), громадський діяч. Його діяльність відіграла значну роль у розбудові міста на зламі ХІХ і ХХ ст.
Г. Шлейфер народився 4(16) червня 1855 р. у м. Києві в родині
архітектора Київської навчальної округи, художника Павла Шлейфера. Перші
три класи Г. Шлейфер навчався в Другій гімназії, в якій нині розміщено
Міжміську телефонну станцію на бульв. Т. Шевченка, 18 (цікаво, що
споруда зведена за проектом його батька). Закінчив початкову освіту
майбутній цивільний інженер в Першій гімназії. У 1882 р. закінчив
Петербурзьке будівельне училище (у 1882-1892 рр. - Петербурзький
інститут цивільних інженерів), де навчався у професора В. Куроїдова, і
отримав спеціальність цивільного інженера. Під час навчання майбутній
архітектор цікавився питаннями вогнетривкості споруд. Після
закінчення навчання повернувся до м. Києва. Тут він переміг у конкурсі
проектів міської біржі та керував її зведенням на розі вулиць Хрещатик
та Інститутської (1882-1886 рр.; не збереглася). У 1883 р. за його проектом споруджено павільйони сільськогосподарської виставки, яку вперше було влаштовано в м. Києві. У
цьому ж році він успішно балотувався в Міську думу. Відтоді Г. Шлейфер
протягом десятиріч брав участь у вирішенні питань розвитку та забудови
м. Києва. У 1884 р. цивільного інженера Г. Шлейфера призначено
головою будівної комісії. Це означало, що без його ухвали у місті не
зводилася жодна споруда. На цій посаді він працював до 1887 р. Г.
Шлейфер був власником значної нерухомості в м. Києві. У 1887 р. у його
садибі на вул. Оленівській було влаштовано дослідні свердловини для
дослідження можливостей артезіанського водопостачання. У 1893 р. Г. Шлейфер звів будинок на сучасній вул. Боричів Тік, 22 (на той час ділянкою володів київський лікар Ф. Дашкевич). Брав
участь у розплануванні та забудові колишньої «садиби Ф. Ф. Мерінга»
(«садиби Мьорінга»). Спорудив на її території прибутковий будинок Карла
Пестеля (1895-1897 рр.; не зберігся) та корпус Промислового банку (1898
р.; не зберігся). Нині це початок вул. Архітектора Городецького. У
1895-1897 рр. на сучасній вулиці Архітектора Городецького Г. Шлейфер
зводить споруду колишнього готелю «Континенталь» (у співпраці з
архітектором Е. Брадтманом). Він входив до складу Київського кредитового товариства (з 1885 р. і до кінця своїх днів - директор правління). Серед
проектів Г. Шлейфера в м. Києві: театр Соловцова (1896-1898 рр.; нині
Театр ім. Івана Франка), Хоральна синагога (1897-1898 рр.; нині вул.
Шота Руставелі, 13; реконструйовано), будівля колишнього Комерційного
училища (1897-1989 рр.; нині комерційний центр на вул. Воровського, 24;
надбудовано), прибутковий будинок Л. Гінзбурга (1900-1901 рр.; вул.
Архітектора Городецького, 9), будівля колишнього Міського училища імені М. Бунге (1901-1904 рр.; у співпраці з архітектором Е. Брадтманом; нині
штаб цивільної оборони на вул. Липській, 18), прибутковий будинок
(1909-1910 рр.; вул. Інститутська, 13) тощо. Зробив свій внесок Г.
Шлейфер і у пам"яткоохоронну справу. У лютому 1912 р. він був одним з
фахівців-істориків та аматорів, які при Київському художньо-промисловому
та науковому музеї заснували відділ «Давній Київ». На засіданні комісії
16 березня 1912 р. він запропонував власним коштом видати перший том
«Матеріалів з історії та топографії давнього Києва», а також надати
допомогу в перегляді старовинних планів Києва, що зберігалися в
губернському архіві. Помер Г. Шлейфер 27 березня (9 квітня) 1913 р. у м. Києві. Похований на Аскольдовій могилі (надгробок не зберігся).
Список використаної літератури: 1.
Головні та міські архітектори Києва, 1799-1999 : кат. вист. до
двохсотріччя введ. посади голов. архітектора Києва / М. В. Виноградова
[та ін.] ; за заг. ред. М. М. Дьоміна ; НДІТІАМ, Головкиївархітектура. -
К. : НДІТІАМ : Головкиївархітектура, 1999. - 36 с. : іл. 2.
Кальницький М. Георгій Павлович Шлейфер // Забудова Києва доби
класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським / за заг.
ред.: М. Б. Кальницького, Н. М. Кондель-Пермінової ; авт. А. Б.
Бєломєсяцев [та ін.]. - К. : Варто, 2012. - С. 505-506 : іл. 3. Ковалинський В. Дарунок з минулого / В. Ковалинський // Хроніка 2000. - 1997. - Вип. 17/18. - С. 181-188 : іл. 4. Федоровская О. Ненужное сокровище Киева / О. Федоровская // Дом Индекс. - 2009. - № 1/2. - С. 20-25 : ил. Прочитано: 4035 раз Дополнительно на данную тему:
Чмутіна Наталія Борисівна (1912–2005)
Штейнберг Яків Аронович (1896–1982)
Шлейфер Павло Іванович (1814–1879)
Шіле Олександр-Петро-Адріан Якович (1830–1897)
Шпара Петро Юхимович (1904–1988)
Шпара Ігор Петрович (1936-2016)
Цибульський Юліуш Кароль (1859–1924)
Шинкаренко Олена Борисівна (1920–?)
Штолько Валентин Григорович
Шовкуненко Олексій Олексійович
|