Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Львівська область

Львівська область утворена 4 грудня 1939 р. Адміністративний центр - м. Львів.

Розташована у західній частині України. Рельєф області сформований з трьох географічних окраїн: Розточчя, Побужжя та Львівської височини. Розточчя - високий вал, що з'єднує Поділля з Люблінською височиною. В околицях Львова Розточчя має вигляд узгір'їв, порослих лісом, сильно порізаних глибокими долинами і ярами, які підіймаються до 400 м і тягнуться в напрямі з південного заходу на південний схід. Побужжя тягнеться на схід від Розточчя і має в околиці Львова назву Грядового Побужжя. Характеризується різнобіжними грядами, що пальцеподібно виступають з Розточчя на схід. Львівська височина утворює вище розташовану плоску рівнину, що простягається між південною частиною Побужжя, Опіллям, Львівсько-Люблінською депресією і південним кінцем Розточчя. На території області знаходиться Верхньодністровська улоговина.

Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою з відлигами (середня температура січня -5оС) і теплим літом (середня температура липня - +18оС). Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

Станом на 01.01.2012 р. до Львівської області входило 20 районів, 44 міста, 34 селища і 1850 сіл. Населення області налічувало 2540,9 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1544,8 тис. осіб, сільське - 996,1 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 36 міст Львівської області: Львів, Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великі Мости, Винники, Глиняни, Городок, Добромиль, Дрогобич, Жидачів, Жовква, Золочів, Кам'янка-Бузька, Комарне, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Перемишляни, Пустомити, Рава-Руська, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Яворів.

У Львівській області на державному обліку перебуває 822 пам'ятки архітектури та містобудування національного значення, 7 пам'яток історії, 14 пам'яток археології, 7 історико-культурних заповідників.


Місто Стрий Львівської області

Місто Стрий Львівської області - місто обласного значення, розташоване на р. Стрий за 73 км від обласного центру м. Львова та 556 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 62051 особа.





Назване місто за найменування р. Стрий, на якій воно розташоване. Гідронім виводять від індоєвропейського «стр» - «швидкий», «крутий». Тут спільний корінь зі словом «стрімкий». За версією В. П. Петрова, «стр» - це «вода», а І. С. Свєнціцького - «плинна вода». Легенда пов"язує цю назву з словом «стрий» - «дядько».
Засноване поселення в 1385 р. Вперше Стрий згадується в письмових джерелах у 1396 і 1398 рр. Наприкінці XIV ст. поселення було значним адміністративним і економічним осередком.
У 1431 р. Стрий отримав привілей на магдебурзьке право.
У XV ст. у Стриї був замок - резиденцію місцевих старост. Місто оточував земляний вал. Інший вал з частоколом відокремлював від передмість центральну частину міста - площу Ринок з навколишніми вулицями.
У 1563 р. було затверджено статут стрийського кушнірського цеху. Згодом виникли шевський, гончарський, ткацький, кравецький, бондарський цехи, об"єднаний цех ковалів, слюсарів, мечників та золотарів. Діяли також гуральні, водяні млини.
У лютому 1656 р. під Стрий прибуло козацьке військо під командуванням полковника Антона Ждановича, щоб з"єднатись з союзником Б. Хмельницького, князем Трансільванії Дьєрдем Ракоці. У 1676 р. повз Стрий проходили козацькі загони Барабаша.
Після першого поділу Польщі в 1772 р. Стрий увійшов до складу Австрії.
У 1784 р. було відкрито першу українську школу.
У 1811 р. у місті діяли миловарна, позументна, сідлярська майстерні, ткальня, водяні млини, пивоварні, чотири гуральні, цегельня.
У другій половині ХІХ ст. в Стрию відкрито паровозо-вагоноремонтні майстерні.
У 1885 р. англійські підприємці Перкінс і Макінтош заснували завод обладнання для нафтодобувної промисловості.
Наприкінці ХІХ ст. створено чавуноливарний завод Верштейна. У 1880-х рр. у місті виникають деревообробні заводи, сірникова фабрика «Ватра», млин з механізованим розмолом зерна. У Стрию діяли три малі парові, шість водяних млинів, десятки ремісничих майстерень.
У 1907 р. в місті почала працювати газівня.
З 8 вересня до 19 жовтня 1914 р. і з 22 жовтня 1914 р. до 31 травня 1915 р. Стриєм володіли російські війська. 1 листопада 1918 р. у місті встановили режим ЗУНР. У травні 1919 р. містом заволоділи білополяки. У 1920 р. у Стрию встановлено радянську владу, проте радянські війська згодом залишили місто, поступившись володінням білополякам. У вересні 1939 р. у місті остаточно встановлено радянську владу.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з літа 1941 до 05 серпня 1944 р. Під час окупації в місті діяла підпільна група.
У середині осені 1945 р. у Стрию були відновлені й працювали фактично всі довоєнні підприємства. Зокрема, працював вагоноремонтний завод.
Наприкінці 1940-х рр. на місці колишньої фабрики Перкінса і Макінтоша обладнано завод «Металіст». Діяли також завод ковальсько-пресувального обладнання ім. Кірова, склозавод, швейно-взуттєва фабрика, суконна фабрика.
У 1951 р. зведено нове приміщення залізничного вокзалу.
У 1970-х рр. у місті працювали завод металевих і залізобетонних конструкцій, взуттєва фабрика, що входила до складу об"єднання взуттєвих фабрик «Прогрес», філія фірми «Райдуга» - склозавод, лісопромисловий комбінат, газове управління. Діяли районний Будинок культури, народний університет, Палац культури меблево-деревообробного об"єднання, Будинок культури глухонімих, концертний зал філармонії, будинок вчителя, п"ять клубів.
Наприкінці ХХ ст. у місті були розвинуті машинобудівна, металообробна, легка, харчова галузі промисловості, виробництво будівельних матеріалів. Найбільші промислові підприємства: вагоноремонтний завод, заводи «Металіст», «Темара», завод «Львівського виробничого об"єднання «Кінескоп», хлібний і скляний заводи, виробниче об"єднання «Львівенергобудпром», суконна фабрика, взуттєва фабрика Львівського виробничого об"єднання «Прогрес», макаронна фабрика, меблевий комбінат, м"ясний комбінат і комбінат хлібопродуктів, підприємства залізничного транспорту. Діяли технікум механізації та електрифікації сільського господарства, краєзнавчий музей.
Поблизу міста виявлені рештки поселень новокам"яної доби, періоду ранньої бронзи. Під час розкопок періоду Київської Русі було знайдено залізну болотну руду, чавунний і скляний шлак, залізні вироби, а також численні уламки кераміки, виготовленої на гончарному крузі.








Список використаної літератури:
1. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк ; відп. ред. І. О. Варченко. ­ К. : Наук. думка, 1978. ­ 151 с.
2. Левицький М.М. Стрий / М. М. Левицький, В. Д. Батоський, Я. Д. Ісаєвич // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / Ін­т історії АН УРСР. ­ К., 1968. ­ Львівська область. ­ С. 789­810 : фот.
3. Стрий // Міста України : інформ.­стат. довід. ­ К., 2007. ­ С. 97.
4. Стрий // УСЕ: Універсальний словник­енциклопедія / ред. рада М. Попович. ­ 3­тє вид., переробл. і доповн. ­ К., 2003. ­ С. 1172.


Прочитано: 3383 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Мостиська Львівської області
Місто Жовква Львівської області
Місто Белз Львівської області
Місто Судова Вишня Львівської області
Місто Броди Львівської області
Місто Борислав Львівської області
Місто Бібрка Львівської області
Місто Буськ Львівської області
Місто Глиняни Львівської області
Місто Добромиль Львівської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.25 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //