Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Р - Т

Растреллі Франческо Бартоломео (1700–1771)

Франческо Бартоломео (Варфоломій Варфоломійович) Растреллі - відомий архітектор італійського походження, придворний архітектор (з 1730), найвідоміший представник пізнього бароко. У м. Києві за його проектами споруджено Маріїнський палац та Андріївську церкву.




В. Растреллі народився в 1700 р. у м. Парижі в родині скульптора Карло Бартоломео Растреллі.
19 березня 1715 р. представник російського уряду І. Лефорт уклав контракт з К. Растреллі, що передбачав запрошення його в Російську імперію на три роки разом із сином. Навесні 1716 р. скульптор із сином переїхали до м. Петербурга. Проте К. Растреллі був усунутий від архітектурних обов"язків і займався виключно архітектурою. В аспекті архітектури він виконав макарони для каскадів у Петергофі, працював над тріумфальною колоною на честь Петра І, а також над скульптурним оформленням низки палаців. Разом з батьком В. Растреллі виконував ліпні роботи, брав участь у формуванні та відливці скульптури в готових формах, виконував рисунки та кресленики для художників і робітників.
У 1720-х рр. В. Растреллі відвідав Північну Італію, Австрію, Південну Німеччину з метою ознайомлення з пам"ятками архітектури та сучасним будівництвом.
У 1721 р. за проектом В. Растреллі зведено житловий будинок Д. Кантеміра (не зберігся) - батька відомого поета XVIII ст. А. Кантеміра.
Спільно з батьком за дорученням Петра І вони виконали у будинку барона Шафірова роботу зі скульптурного оздоблення великої зали з ліпним плафоном. Через декілька років ця зала прийняла перше засідання Російської Академії наук.
Для коронації Анни Іоанівни у 1730 р. необхідно було звести в м. Москві два дерев"яні палаци, призначені для перебування цариці. Роботу виконував В. Растреллі. Протягом 58 днів було зведено палац на 130 апартаментів з великою парадною залою. Згодом на березі р. Яузи розпочато будівництво палацу на 220 житлових кімнат з великою залою для проведення свят (заміська резиденція Анни). Роботи було закінчено до 6 червня 1730 р. У той же час В. Растреллі було призначено придворним архітектором. Згодом йому надали титул обер-архітектора.
Протягом 1731-1733 рр. архітектор спроектував і керував будівництвом великого триповерхового палацу (не зберігся) на місці, де нині розташований Зимовий палац у м. Петербурзі.
Після завершення робіт В. Растреллі отримав замовлення від герцога Курляндського Бірона на будівництво палаців у Мітаві та Ругенталії (Прибалтика). Проте у зв"язку з падінням Бірона будівельні роботи в його резиденціях були припинені.
У 1745 р. В. Растреллі було доручено перебудувати та розширити Петергофський палац. Архітектор подовжив палац і надбудував один поверх. Обабіч палацу він звів два симетричні павільйони, сполучивши їх з палацом одноповерховими галереями. Один з них - церква, інший - паркова споруда.
У 1743 р. розпочато будівництво Анічкового палацу в м. Петербурзі (первинний проект виконав архітектор М. Земцов). Наприкінці XVIII ст. палац перебудував архітектор Дж. Кваренгі.
У 1745 р. за складеним В. Растреллі проектом архітектор Московської палацової контори І. Мічурін звів перлину архітектури м. Києва - Андріївську церкву.
У м. Києві за проектом архітектора зведено також палац для імператриці Єлизавети (зруйнований внаслідок пожежі, відновлений у формах необароко в ХІХ ст.; нині на реставрації; резиденція Президента України).
На початку 1750-х рр. за проектом В. Растреллі зведено палаци для М. Воронцова та С. Строганова.
У 1752 р. Єлизавета видала указ, в якому архітектор В. Растреллі мав перебудувати Катерининський палац у Царському Селі. Архітектор об"єднав низку раніше існуючих корпусів, фасад будівлі оздобив колонами, ліпниною і позолоченою скульптурою. Перед палацом було створено велику площу у вигляді замкнутого внутрішнього двору, оточеного низькими службовими корпусами, зігнутими в плані.
Одночасно з будівництвом палацу В. Растреллі розпланував Катерининський парк. Тут було прокладено прямі алеї з підстриженими деревами, зведено альтанки та павільйони, створено ставки, газони, клумби. В кінці центральної алеї архітектор звів павільйон «Ермітаж», призначений для зустрічей цариці в тісному придворному колі.
У 1754 р. затверджено проект Зимового палацу в м. Петербурзі. Для його реалізації було розібрано колишній палац, зведений, як зазначалося, В. Растреллі.
У 1757 р. за проектом В. Растреллі зведено головний собор Смольного монастиря. Проте повністю забудований монастирський комплекс був лише в 1825 р.
В останні роки життя архітектор відвідав Берлін, подорожував Італією в пошуках роботи.
У 1771 р. Російська Академія художеств обрала В. Растреллі своїм «почетным вольным общником».
У цьому ж році архітектор В. Растреллі помер. Похований у м. Петербурзі, проте могила всесвітньовідомого архітектора, на жаль, не збереглася.














Список використаної літератури:
1. Аркин Д. Растрелли / Д. Аркин. - М. : Госстройиздат, 1954. - 119 с., [1] вкл. л. : ил. - Библиогр.: с. 116.
2. Денисов Ю.М. Зодчий Растрелли : материалы к изучению творчества / Ю. М. Денисов, А. Н. Петров. - Л. : Госстройиздат, 1963. - 202 с. : ил. - Библиогр.: с. 202.
3. Ігнаткін І.О. Видатні російські зодчі / І. О. Ігнаткін. - К. : Держ. вид-во л-ри з буд-ва і архітектури УРСР, 1959. - 287 с. : іл.
4. Матвеев А. Растрелли / А. Матвеев. - [Л.] : Искусство, 1938. - 227 с. : ил.
5. Франческо Бартоломео Растрелли. Архитектурные проекты из собрания Государственного музея истории С.-Петербурга : каталог / Гос. музей истории Санкт-Петербурга ; сост.: Г. Б. Васильева, К. В. Житорчук, А. М. Павелкина. - СПб. : [б. и.], 2000. - 115 с. : ил. - Текст на рус. и англ. яз. - Библиогр.: с. 114.


Прочитано: 1720 раз
Дополнительно на данную тему:
Тацій Олексій Олександрович (1903–1967)
Троупянський Федір Абрамович (1874–1947)
Троценко Віктор Карпович (1888–1978)
Риков Валеріян Микитович (1874–1942)
Тутученко Семен Павлович (1913–1994)
Сластьон (Сластіон) Опанас Георгійович (1855–1933)
Струве Аманд Єгорович (1835–1898)
Тукалевський Ігор Миколайович (1916–1995)
Сиркін Михайло Маркович (1922–?)
Олександр Іванович Таманян (1878–1936)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //