Малиновський Олександр Іванович (1915–1976)
Олександр Іванович Малиновський - український архітектор, член Спілки архітекторів УРСР, один з ініціаторів широкого застосування будівельної кераміки в м. Києві, лауреат медалей за участь у Другій світовій війні.
О. Малиновський народився 10 (23) квітня 1915 р. в м. Києві в родині
службовця. Середню освіту здобув у одній з київських шкіл. У 1930-1934
рр. навчався в Київському будівельному технікумі. У 1934-1940 рр.
здобував вищу освіту на архітектурному факультеті Київського
інженерно-будівельного інституту, по закінченню якого отримав
спеціальність архітектора. Одночасно з навчанням працював у різних
будівельних і проектних організація м. Києва (Київбуд, архітектурна
майстерня № 1, Діпротранс, Укрцивільпроект, Шкілпроект) на посадах
десятника, техніка, будівельника архітектора. У 1941 р. його прийняли до Спілки архітекторів УРСР. Протягом червня 1941 - листопада 1945 рр. воював на фронтах Другої світової війни на різних офіцерських посадах. З грудня 1945 р. до 1974 р. працював у інституті «Київпроект»: у 1962-1974 рр. - керівник архітектурної майстерні. Архітектор
О. Малиновський був одним з авторів проекту повоєнної відбудови
Хрещатика (у бригаді архітекторів за керівництва А. Добровольського). Він
звів значну кількість житлових, громадських і адміністративних споруд,
які, за відгуками сучасників, увійшли до найкращих проектів архітектури
України радянського періоду. Окрім індивідуальних проектів, О.
Малиновський з колективом авторів брав участь у типовому проектуванні.
Він був співавтором серії житлових триповерхових офіцерських будівель,
які широко будувалися в 1947-1949 рр. У 1952-1954 рр. було ухвалено
серію п"ятиповерхових житлових будинків № 406, у конструкціях яких
широкого застосування набув збірний залізобетон. У той же час випущено
серію житла три-чотириповерхових будівель для Донбасу. У 1951 р. у
співавторстві з А. Мілецьким він
спроектував шестиповерховий житловий будинок на вул. Червоноармійській
(нині Велика Васильківська), 6. Цю споруду визнано найкращим об"єктом
житлово-цивільного будівництва УРСР, зведеним у 1951 р. і представленим
на конкурс в Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР. На
початку 1950-х рр. О. Малиновський у складі бригади за керівництва
архітектора А. Добровольського брав
участь у конкурсі на проект станцій московського метрополітену «Київська
кільцева» і «Київська радіальна» (спільно з Б. Приймаком, В.
Сазанським, А. Мілецьким, В.
Ладним). Дослідники відзначили, що в проекті станції метро архітектори
прагнули відобразити риси національного мистецтва за допомогою
застосування художньої кераміки. Однією з основних і найбільших
будівель в ансамблі забудови на Хрещатику є адміністративна будівля
Київської міської ради. Запроектована вона архітекторами О.
Малиновським, О. Власовим та О.
Заваровим у співавторстві з Г. Колесовим і Г. Панченком. Будівля має
Т-подібну форму плану та складається з двох об"ємів. Фасадний і дворовий
корпуси вирішено у вигляді будинків з цегляними стінами і внутрішнім
збірним залізобетонним каркасом з неповною схемою. Перекриття збірного
панельного типу із залізобетонних і частково із залізокерамічних
панелей. Зведена споруда в 1957 р. Окрім забудови центру Києва, О.
Малиновський збудував будівлю ремісничого училища на Подолі (у
співавторстві з А. Мілецьким). У
оздобленні фасадів автори використали горизонтальні полоси цегли та
штукатурки, що нагадують традиційну для давнього Києва «змішану кладку».
На верхньому поверсі пластика стін близька за характером українській
архітектурі XVIII ст. У 1965 р. О. Малиновський нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради УРСР. Протягом
1975-1980 рр. за проектом О. Малиновського та О. Комаровського на пл.
Жовтневої революції, 2 (нині Майдан Незалежності) зведено «будинок
Спілок» (будинок «Профспілок»). Цю споруду було висунуто для участі в
Республіканському конкурсі на кращу якість будівництва за 1980 р. У ніч
на 19 лютого 2014 р. під час Революції гідності внаслідок вибуху на
п"ятому поверсі будинок майже повністю згорів. Нині заплановано
реконструкцію споруди. Серед інших споруд, зведених за проектами
архітектора - ресторан «Кукушка» в м. Києві (у співавторстві; 1946);
житловий будинок на вул. Червоноармійській, 36 у м. Києві (1949); школа
на вул. Фрунзе (нині Кирилівська), 9 у м. Києві (у співавторстві з А.
Мілецьким,
1949); відновлення Пасажу на Хрещатику та арка, що веде до будинку (у
співавторстві із В. Созанським; 1950); школа на Сирці (у співавторстві з
А. Мілецьким;
1950); житловий будинок на вул. Червоноармійській (нині вул. Велика
Васильківська), 20 (у співавторстві з А. Добровольським;
1952); житловий будинок на Хрещатику, 23 (у співавторстві з О. Власовим;
1951); житловий будинок на Хрещатику, 25 (у співавторстві з А.
Добровольським;
1954); житловий будинок на Хрещатику, 27 (у співавторстві з О. Власовим;
1955); житлові будинки на Хрещатику, 15 і 19 (у співавторстві; 1956);
інтер"єри клубу Ради Міністрів УРСР (у співавторстві з А. Мілецьким);
інтер"єр магазину тканин на Хрещатику, 23; благоустрій Хрещатика
(1950-1955); особняки під м. Ялтою АР Крим (1956); житловий будинок на
Хрещатику, 56 (1958); павільйон на Парковій дорозі в м. Києві (1959);
станція метро «Завод "Більшовик"» (з 1993 р. - «Шулявська»; у
співавторстві з А. Добровольським, Б.
Приймаком, А.
Черкаським; 1963); готель на вул. Рози Люксембург (нині вул. Липська), 3
(1961); аеровокзал Бориспіль (у співавторстві з А. Добровольським, Д.
Попенком; 1956); спеціальний павільйон «Валки» (1964); проекти
павільйонів у Нью-Йорку, Марселі (1958-1964); ресторан «Млин» та ін. Помер О. Малиновський 19 серпня 1976 р. у м. Києві. За
спогадами сучасників-архітекторів, О. Малиновський був одним із зодчих,
які зрозуміли душу міста Києва, а також вирішили його форми. Його
творчість відзначається своєрідністю та індивідуальним почерком майстра.
Список використаної літератури:
1.
Вулиця Хрещатик: від проекту реконструкції до сьогодення : [альбом] /
авт. передм. Н. Вольпе ; худож. В. Чурсін. - Х. : [б. в.], 2011. - 20 с.
: іл. 2. Добровольский А.В. Архитектор А. И. Малиновский / А. В.
Добровольский, Ю. С. Асеев // Строительство и архитектура. - 1985. - №
11. - С. 29-31 : ил. 3. Дом Союзов на пл. Октябрьской революции, 2 в
г. Киеве : материалы представлены на конкурс [Изоматериал] : текст,
чертеж, фото, бумага, фотобумага / Киевгорстрой-4 ; архитектор: А.
Малиновский, А. Комаровский ; констр. М. Н. Панич. - К. : [б. и., 19--].
- 44 л. + 20 фот.+ 2 л. черт. (фот. бумага). - (в пап.) 4. Жилой дом
по ул. Красноармейской № 6 в г. Киеве : материалы [Изоматериал] :
текст, чертеж, фото, бумага, диазобумага, фотобумага / Киевпроект ; авт.
проекта: А. В. Добровольский, А. И. Малиновский. - К. : [б. и.], 1950. -
9 л. + 5 л. черт. (синька) + 1 фот. - (в пап.) 5. Козлов К.
Київський метрополітен = The Kiev Metro : хронологія, події, факти / К.
Козлов ; передм. В. Ковалинського. - К. : Варто, 2011. - 255 с. : іл. -
Текст; укр., англ.. 6. Малиновский Александр Иванович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. - К. : [б. и.], 1956. - 7 л. 7.
Мощіль В.А. Підсумки 1937-38 навчального року в київському будівельному
інституті / В. А. Мощіль // Архітектура Радянської України. - 1938. - №
7. - С. 30-35 : іл. 8. Реп"ях В. Конструкції будівлі Київської
міськради / В. Реп"ях, В. Юровський // Архітектура і будівництво. -
1953. - № 6. - С. 21-23 : іл. 9. Цапенко М. Нові проекти станції
Московського метро / М. Цапенко // Вісник Академії архітектури УРСР. -
1952. - № 2. - С. 2-9 : іл. Прочитано: 3702 раз Дополнительно на данную тему:
Новаківський Ярослав Олексійович (1920–1982)
Іполит Владиславович Моргилевський
Коллі Микола Джемсович (Якович) (1894–1966)
Каракіс Йосип Юлійович (1902 – 1988)
Меленський Андрій Іванович (1766-1833)
Кричевський Василь Григорович (1872-1952)
Коренєв Борис Григорович (1910-1998)
Кілессо Сергій Костьович (1931-2012)
Жаннере Грі Шарль Едуард (Ле Корбюзьє) (1887–1965)
Мілецький Авраам Мойсейович (1918–2004)
|