Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Є - З

Заваров Олексій Іванович (1917–2003)

Олексій Іванович Заваров - вчений-дослідник, заслужений будівельник Української та Узбецької РСР, народний архітектор України, лауреат Державних премій, член правління Спілки архітекторів УРСР та СРСР, член-кореспондент Академії мистецтв Росії, почесний член Української академії архітектури, кавалер орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора.




О. Заваров народився 4(17) березня 1917 р. в с. Коломенському Московської обл. (РФ) в родині робочого. У 1925-1931 рр. навчався в середній школі в м. Москві.
Протягом 1931-1935 рр. О. Заваров навчався в архітектурному технікумі в м. Москві, по завершенні якого отримав спеціальність техніка-архітектора.
У 1936-1939 рр. О. Заваров працював виконробом Адміністративного господарства Управління Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), техніком-архітектором відділу планування Мосради, молодшим архітектором, архітектором майстерні № 8 Управління планування Мосради в м. Москві.
У 1937 р. спільно з О. Власовим архітектор розробив типовий проект театру на 1000 осіб, труби, греблі, каскади, бесідки в Нескучному саду для м. Москви, які не були реалізовані.
У 1939-1941 р. навчався в Московському архітектурному інституті, який не закінчив у зв"язку з початком Другої світової війни.
Протягом 10 серпня 1941 р. - 14 січня 1943 р. працював архітектором, заступником керівника групи цивільних споруд Челябінського Промбудпроекту. Тут за його проектами зведено гуртожитки Бакалебуду Челябінського металургійного заводу (1942-1943), житлові будинки для інженерно-технічного персоналу Челябінського трубопрокатного заводу (1942-1943), бані, проведено реконструкцію Нязе-Петровського заводу.
З 15 січня 1943 р. до 22 серпня 1944 р. працював інженером-диспетчером керівника тресту «Магнітобуд» у м. Магнітогорську.
22 серпня 1944 р. О. Заваров відновив навчання в Московському архітектурному інституті, проте залишив навчання після 6 курсу. У цьому ж році разом з архітектором М. Лівшицом розробив проект адміністративної будівлі тресту хлібопекарні в м. Москві, який не був реалізований.
22 червня 1945 р. почав працювати заступником керівника майстерні № 1 Державних архітектурних майстерень в м. Києві (нині Київпроект).
Після звільнення м. Києва від фашистських загарбників працював над конкурсним проектом відбудови Хрещатика спільно з архітекторами О. Власовим, А. Добровольським, Б. Приймаком, О. Малиновським. Проект був визнаний переможцем і протягом 1946-1956 рр. архітектор брав участь у забудові центральної вулиці столиці.
У 1947 р. у складі авторського колективу працював над проектом парку на Трухановому острові в м. Києві (спільно з О. Власовим та С. Барзиловичем).
У 1947 р. його прийняли в члени Спілки архітекторів УРСР.
У 1948 р. О. Заваров завершив навчання на архітектурному факультеті Київського художнього інституту.
Тоді ж він спроектував комплекс головних оранжерей в Ботсаду (не реалізований), а також Аносовський парк (1948) у м. Києві.
У складі авторського колективу в 1948 р. О. Заваров брав участь у проектуванні центрального парку культури та відпочинку на схилах Дніпра в м. Києві (спільно з О. Власовим, А. Добровольським і М. Пінчуком). Під час облаштування парку було впорядковано Паркову дорогу, прокладено пішохідну Фестивальну алею. Найбільша споруда парку - Зелений театр на 4100 осіб (у співавторстві з О. Власовим та М. Пінчуком; 1949), який використовувався для проведення концертів, кіносеансів тощо.
У 1948-1962 рр. - керівник архітектурної майстерні № 1 Київпроекту.
У 1949 р. О. Заваров брав участь у проектуванні Річкового вокзалу в м. Києві (проект не реалізований).
У 1950 р. йому присвоєно вчену ступінь кандидата архітектури. У цьому ж році його зарахували до Спілки архітекторів СРСР.
У 1952 р. спроектував сад на вул. 25 жовтня в м. Києві.
У 1955-1957 за проектом архітекторів О. Заварова та В. Суворова було зведено пішохідний міст через р. Дніпро в м. Києві. Довжина мосту 429 м, ширина - 7 м.
Протягом 1962-1964 рр. працював директором науково-дослідного та проектного інституту Містобуду в м. Києві.
З 1964 р. - директор Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (КиївЗНДІЕП).
Серед реалізованих проектів О. Заварова: пам"ятник М. Щорсу (у співавторстві з О. Власовим та скульптором М. Лисенком, 1953), адміністративна будівля Міністерства лісового господарства на Хрещатику, 30 (1951), реконструкція Жовтневого палацу культури з глядацьким залом на 2200 осіб (у співавторстві з А. Черкаським і Г. Кульчицьким, первинний проект - В. Беретті; 1958), адміністративна будівля дирекції газопроводу Дашава-Київ (у співавторстві з Р. Книжником; 1952), житлові будинки на Повітрофлотському шосе, 52, 54, 56 (у співавторстві із С. Шпільтом; 1955), житловий масив Чоколівка (Першотравневий; у співавторстві із С. Шпільтом та Л. Брехунцем; 1956-1970-ті рр.), експериментальний житловий будинок малометражного планування (у співавторстві з Г. Колесовим; 1957), будівля Київської міської ради (у співавторстві з О. Власовим, О. Малиновським; 1956), Київський палац спорту (у співавторстві з М. Гречиною; 1960) ресторан «Зелений сад» у м. Києві; павільйон Міністерства торгівлі УРСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1962), пам"ятник Т. Шевченку в с. Шевченковому Черкаської обл.
Протягом життя О. Заваров написав низку книг, серед яких: «Шестая Магнитогорская» (спільно з В. Смілянським, 1944), каталог-довідник «Строительная керамика» (один з укладачів), альбом «Планировка и застройка поселков колхозов и совхозов» (головний редактор; 1964). Він також є автором низки статей в галузевій періодиці.
Помер О. Заваров 21 січня 2003 р. в м. Києві.

Список використаної літератури:
1. Гречина М.И. Архитектор Алексей Иванович Заваров / М. И. Гречина // Строительство и архитектура. - 1977. - № 3. - С. 28-31 : ил.
2. Заваров Алексей Иванович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. - 1956. - 12 л. - (в пап.)
3. [Заваров Олексій Іванович - колишній директор КиївЗНДІЕП, відомий архітектор, заслужений будівельник : співчуття] // Голос України. - 2003. - 23 січ. (№ 13). - С. 5.
4. Заваров О.І. Пішохідний міст через Дніпро / О. І. Заваров, Л. Гомін // Будівництво і архітектура. - 1957. - № 4. - С. 22-23 : іл.
5. Катаргин И. Достижения и перспективы градостроительного развития Киева / И. Катаргин, Б. Приймак // Строительство и архитектура. - 1967. - № 11. - С. 1-7 : ил.
6. Київпроект: 70 років / авт.-упоряд.: М. Б. Кальницький, В. Л. Суворов ; за заг. ред. І. П. Гордєєва. - К. : ВД А+С, 2007. - 247 с. : іл.
7. Шило Н. Проектирование и застройка Чоколовки в Киеве / Н. Шило, А. Заваров, В. Михайлов // Строительство и архитектура. - 1957. - № 1. - С. 12-15.


Прочитано: 3808 раз
Дополнительно на данную тему:
Заболотний Володимир Гнатович (1898-1962)
Єлізаров Віктор Дмитрович (1911–1995)
Євреїнов Юрій Миколайович (1932–1990)
Злобін Геннадій Карпович (1927)
Зубок Анатолій Олександрович (1927–1995)
Єрмаков Євген Федорович (1868 – 1946)
Єлігулашвілі Тамара Давидівна (1921–1984)
Жежерін Борис Петрович
Зарецький Віктор Йосипович
Зарецький Віктор Іванович

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //