Віртуальні виставки бібліотеки ім. В.Г. Заболотного
Скульптури Галини Кальченко (1926–1975): до 90-річчя від дня народження
Галина Кальченко народилася 4 лютого 1926 р. у м. Борзні Чернігівської обл. У 1953 р. закінчила Київський державний художній інститут у майстерні професора М. Лисенка. У 1958 р. закінчила аспірантуру цього ж інституту.
У 1953 р. Г.
Кальченко створила першу жанрову композицію «Подруги», що експонувалася
на ювілейній художній виставці 1954 р. Прообразами скульптури стали
подруги У. Громова і Л. Шевцова. «Продовженням» цієї скульптури стала
аспірантська робота «Після допиту» (1957), тематика якої - сила,
відданість Батьківщині двох молодих дівчат-партизанок. Згодом Г.
Кальченко неодноразово звертатиметься до відтворення образів молоді: у
скульптурах «Своїми руками (Робітниця)» (1959), «Юність» (1961), «Мрії»
(1966), бронзових погруддях Л. Шевцової та У. Громової (1970) та ін. У 1960 р. за проектом Г. Кальченко встановлено погруддя двічі Героя Соціалістичної Праці Г. Буркацької. У
1965-1966 р. за її проектом у м. Києві встановлено пам"ятник
письменниці В. Василевській, меморіальні дошки В. Василевській і
співачці О. Петрусенко на будинках, де вони жили. У 1968 р. спільно
зі скульптором В. Знобою й архітектором А. Ігнащенком було створено
проект пам"ятника В. Порику, який передбачалося встановити на його
могилі в Енен-Льєраті (Франція). У 1969 р. вона створила пам"ятник М. Леонтовичу в м. Тульчині Вінницької обл. Вона також є автором пам"ятника С. Гулаку-Артемовському в м. Городищі Черкаської обл. За її проектом виготовлено пам"ятник актрисі М. Заньковецької в Міському (тоді Першотравневому) парку м. Києва. У 1970 р. Г. Кальченко нагороджено премією імені М. Островського. Окрім
скульптурних композицій, вона захоплювалася роботою над портретом.
Протягом життя виконала галерею портретів видатних людей, класиків
української культури, мистецтва, а також своїх сучасників, героїв праці,
письменників, композиторів, художників. Серед них - портрет Г.
Буркацької (1960), Т. Шевченка (1964), П. Мирного (1959), М.
Коцюбинського (1963), І. Кавалерідзе (1966), М. Леонтовича (1967), І.
Нечуя-Левицького (1968), Г. Сковороди (1972), К. Білокур (1972), В.
Касіяна (1973), О. Гончара (1973), А. Малишка (1974) та ін. Окрему
сторінку творчої діяльності Г. Кальченко займають жіночі образи. Часто
матеріалом для них слугував мармур. Серед таких робіт - бюст О.
Кобилянської (1963), Лесі Українки та ін. Померла Г. Кальченко 11 березня 1975 р. у м. Києві. Похована на Байковому некрополі м. Києва.
Список використаної літератури:
1. Галина Кальченко : альбом / вступ. ст., упоряд. І. І. Верби, 1969. - [45] с. 2. Коломиец Н. Архитектура и монументальное искусство / Н. Коломиец // Архитектура СССР. - 1968. - № 4. - С. 17-20 : ил. 3. Яценко В. Немеркнучий талант / Володимир Яценко // Образотворче мистецтво. - 1977. - № 6. - С. 4-7 : іл.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72