Касьянов Олександр Михайлович (1906–1961)
Олександр Михайлович Касьянов - кандидат архітектури, громадський діяч, головний архітектор м. Харкова (1943-1950), член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР (1958-1961).
О. Касьянов народився 23 лютого 1906 р. в м. Харкові в родині вчителя. Протягом 1923-1924 рр. працював художником і креслярем в «ИЗО» Рабіс. У
1924-1930 рр. навчався на архітектурному факультеті Харківського
художнього інституту, по завершенні якого отримав спеціальність
архітектора-художника. Паралельно з навчанням протягом 1926-1928 рр.
О. Касьянов працював креслярем, техніком, старшим техніком спорудження
будівлі Держпрому (архітектори С. Серафимов, С. Кравець, М. Фельгер) в
м. Харкові. Набуті під час роботи практичні навички знадобилися О.
Касьянову в його майбутній роботі архітектором. Вперше на посаду
архітектора він влаштувався в 1928 р. у проектне бюро Окржитлоспілки в
м. Харкові. Тут він працював до закінчення інституту. У 1928-1930 рр. за проектом архітектора у співпраці з С. Кравцем зведено будинок відпочинку поблизу м. Змієва Харківської обл. Протягом
1930-1940 рр. О. Касьянов працював архітектором, заступником керівника,
керівником архітектурно-планувальної майстерні Діпроміста УРСР. У
1931-1938 і 1943-1948 рр. О. Касьянов з групою архітекторів працював над
ескізним і генеральним проектами планування м. Харкова. У проекті
планування міста він вперше запровадив ідею мікрорайонування міських
територій, над якою працюватиме до кінця своїх днів. Як містобудівник
він також брав участь у підготовці проектів планування міст Чернігова,
Кам"янця-Подільського, Вітебська, Львова та ін. (1934-1941 рр.). Одночасно
з роботою архітектором він займався педагогічною діяльністю - читав
курси архітектурного проектування у вишах м. Харкова. У 1934 р. О. Касьянова прийняли до Спілки радянських архітекторів УРСР. У
1940 р. його призначили головним архітектором м. Львова, проте на цій
посаді він працював лише до початку Другої світової війни. У роки Другої
світової війни служив у Червоній армії: у липні-вересні 1941 р. -
архітектор з маскування промпідприємств Діпроміста УРСР у м. Харкові,
протягом вересня 1941 - вересня 1943 рр. керував 2-м відділенням
військово-польового будівництва. Протягом війни отримав такі нагороди:
Знак Пошани, медалі «За перемогу над Німеччиною», «За доблесну працю»,
«За оборону Сталінграда». Після визволення м. Харкова у вересні 1943
р. О. Касьянова призначили головним архітектором м. Харкова. Він брав
активну участь у відбудові міста після воєнних дій. За цей час він,
зокрема, запроектував низку об"єктів з благоустрою м. Харкова: музичну
естраду в парку ім. Т. Шевченка (1946 р.; у співавторстві), сквер і
фонтан «скляна струя» (1948 р.; у співавторстві з В. Коржем і А.
Маяком), павільйони тощо. За його проектом зведено житловий будинок на
вул. Іванова, також брав участь у будівництві нової будівлі Харківського
державного університету (1950-1951 рр.). У 1949 р. став членом-кореспондентом Академії архітектури УРСР. У 1951 р. його перевели до м. Києва - на посаду директора Науково-дослідного інституту містобудування Академії архітектури УРСР. З 1952 р. він керував роботою аспірантів в Інституті аспірантури Академії архітектури УРСР. У 1955 р. О. Касьянова обрали в. о. члена Президії Академії архітектури УРСР. У 1958-1961 рр. - член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР. Під
час роботи в Академії будівництва і архітектури УРСР був співавтором
планування та проектування адміністративних будівель і парків у м. Новій
Каховці Херсонської обл. О. Касьянов брав участь у низці конкурсів,
серед яких конкурси на проект будівлі ЦК КПУ, Будинку Червоної армії,
пам"ятника Т. Шевченку в м. Харкові, Палацу Рад у м. Москві та ін. О.
Касьянова був відомим громадським діячем. Його обирали депутатом
районних, міських і обласних Рад депутатів трудящих в містах Харкові та
Києві, він був головою Харківського відділення Спілки радянських
архітекторів, членом правління Спілки радянських архітекторів УРСР. Як науковець, О. Касьянов опублікував понад 40 праць у галузі містобудування. Помер О. Касьянов 23 вересня 1961 р.
Список використаної літератури: 1.
Биографические справки о жизни и деятельности архитекторов : отчет за
1962 г. / НИИТИ ; исполн. Э. Я. Полонская. - К., 1962. - 33 л. -
Библиогр. в конце ст. 2. Касьянов Александр Михайлович : лич. лист чл. СА УССР. - 1956. - 6 л. 3. Памяти Александра Михайловича Касьянова // Строительство и архитектура. - 1961. - № 11. - С. 40 : портр. Прочитано: 2385 раз Дополнительно на данную тему:
Новаківський Ярослав Олексійович (1920–1982)
Іполит Владиславович Моргилевський
Коллі Микола Джемсович (Якович) (1894–1966)
Каракіс Йосип Юлійович (1902 – 1988)
Меленський Андрій Іванович (1766-1833)
Кричевський Василь Григорович (1872-1952)
Коренєв Борис Григорович (1910-1998)
Кілессо Сергій Костьович (1931-2012)
Жаннере Грі Шарль Едуард (Ле Корбюзьє) (1887–1965)
Мілецький Авраам Мойсейович (1918–2004)
|